Якась не правда, якесь ніби кіно
Проте в сирих окопах я уже давно
Під тими «градами», з братами тут з весни
Реальність вбивча – рятують мирні сни.
Приспів:
А там у тиші, у вісні, я не один
Там на руках у мене мій маленький син
І мене тішить його сміх і ручок плеск
Пита чому так рідко пишу СМС.
Земля ореться тут не плугами трударів
Та удобряється тілами вояків
Уся та правда буде в зернах і снопах
І в посивілих – мирних моїх снах.
Приспів:
А там у тиші, у вісні, я не один
Обійми з милою прикрив старенький тин
Її слова – сріблясті нитки до небес
Лише дивується про рідкі СМС.
Гарматний гуркіт, пече у горлі і в душі
І невідомо, коли дійду до межі
Гуманітарних я не боюсь смертельних тон
Я не скалічусь – я додивлюсь останній сон.
Приспів:
А там у тиші, у вісні, я не один
Там моїй мамі не спинити часу плин
Їй звістка сина, то як чудо із чудес
Старенькій важко прочитати СМС.
І раптом вже я, не вісні, а на яву
Стрімкою радістю злітаю в висоту
Призупиняюсь на краєчечку небес
Щоби відправити – останнє СМС.
Приспів:
А там у правді, в чистоті, я не один
Я Батька вічного свого, найменший син
Живе тепле Його відчувши я воскрес
Мені ще довго сіять жито і овес.
Немає коментарів:
Дописати коментар